Медична сторінка

Коронавірусне захворювання (COVID-19): що повинні знати батьки? Як захистити вас та ваших дітей.

Що таке «новий» коронавірус?

Новий коронавірус (CoV) – це новий штам коронавірусу.

Захворювання, спричинене новим коронавірусом, вперше було виявлене у Вухані, Китай, та отримало назву коронавірусного захворювання 2019 (COVID-19). «CO» означаєcorona(корона), «VI» –virus(вірус) та «D» –disease(захворювання). Раніше це захворювання називали «новим коронавірусом 2019 року» або 2019-nCoV.

COVID-19 – це новий вірус, пов’язаний із тим же сімейством вірусів, що і гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та деякі типи звичайної застуди.

Як поширюється COVID-19?

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, зокрема, через кашель і чхання, а також торкання поверхонь, забруднених вірусом. COVID-19 може жити на поверхнях протягом декількох годин, але прості дезінфікуючі засоби можуть його вбити.

Які симптоми коронавірусу?

Симптоми можуть включати підвищення температури, кашель і задишку. У більш важких випадках інфекція може викликати пневмонію або утруднення дихання. У деяких випадках захворювання може бути смертельним.

Ці симптоми схожі на грип або звичайну застуду, які зустрічаються набагато частіше, ніж COVID-19. Ось чому для підтвердження інфікування людини COVID-19 необхідно провести тестування. Важливо пам’ятати, що ключові заходи профілактики однакові: часте миття рук та кашлевий етикет (прикривайте рот та ніс при кашлі чи чханні зігнутим ліктем або серветкою, а потім викидайте серветку у смітник, що закривається кришкою). Також існує вакцина проти грипу – тому дотримуйтесь графікувакцинаціїдля себе та дитини.

Як я можу уникнути ризику зараження?

Ось чотири запобіжні заходи, яких ви та ваша сім’я можете вжити, щоб уникнути зараження:

1. Часто мийте руки, використовуючи мило та воду або спиртовмісні засоби для миття рук

2. Прикривайте рот і ніс при кашлі або чханні суглобом ліктя або серветкою і викидайте серветку у смітник, що закривається кришкою

3. Уникайте тісного контакту з усіма, хто має симптоми застуди або грипу

4. Негайно звертайтеся до лікаря, якщо у вас підвищена температура, кашель або якщо ви відчуваєте, що вам важко дихати.

Чи варто носити медичну маску?

Використовувати медичну маску рекомендується, якщо у вас є такі симптоми, як кашель або чхання, для захисту інших. Якщо у вас немає таких симптомів, не потрібно носити маску.

Якщо ви використовуєте маски, їх необхідно носити та утилізувати належним чином, щоб забезпечити їх ефективність та уникнути підвищеного ризику передачі вірусу.

Самого лише використання масок недостатньо для того, щоб зупинити інфекцію. Окрім носіння маски, слід часто мити руки, прикривати рот під час чхання та кашлю та уникати тісного контакту з будь-ким, хто має симптоми застуди чи грипу (кашель, чхання, лихоманка).

Чи діє COVID-19 на дітей?

Це новий вірус, і ми поки що недостатньо знаємо про те, як він діє на дітей чи вагітних жінок. Ми знаємо, що вірусом можуть заразитися люди будь-якого віку, але поки що зафіксовано небагато випадків інфікування COVID-19 серед дітей. Вірус є летальним у рідкісних випадках, поки що в основному серед людей похилого віку, які раніше мали проблеми зі здоров’ям.

Що робити, якщо у моєї дитини проявляються симптоми COVID-19?

Зверніться до лікаря, але пам’ятайте, що в Північній півкулі нині сезон грипу, і симптоми COVID-19 (такі, як кашель або лихоманка), можуть бути схожими на симптоми грипу або звичайної застуди – захворювань, які трапляються набагато частіше.

Продовжуйте дотримуватися гігієни рук, як-от регулярно мийте руки, кашлевого етикету, дотримуйтесь графікувакцинаціїдля вашої дитини, щоб ваша дитина була захищена від вірусів та бактерій, які викликають інші захворювання.

Як і у випадку з іншими респіраторними інфекціями, такими як грип, якщо у вас або вашої дитини є симптоми, негайно звертайтеся до лікаря і намагайтеся уникати відвідування громадських місць (робоче місце, школа, громадський транспорт), щоб вірус не поширювався на інших.

Що робити, якщо у члена моєї сім’ї проявляються симптоми?

Якщо у вас або у вашої дитини спостерігається підвищення температури, кашель або утруднене дихання, вам слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо ви їздили в регіони, де виявлено випадки інфікування COVID-19, або якщо ви були в тісному контакті з тими, хто приїхав з одного з цих регіонів і має респіраторні симптоми, подумайте про те, щоб повідомити свого лікаря про це заздалегідь.

Чи потрібно не пускати дитину до школи?

Якщо у дитини спостерігаються симптоми, зверніться до свого лікаря та дотримуйтесь його рекомендацій. Як і при інших респіраторних інфекціях, таких як грип, якщо у дитини є симптоми, давайте їй добре відпочити вдома та не водіть її у громадські місця, щоб запобігти поширенню вірусу серед інших людей.

Якщо ваша дитина не симптомів, таких як лихоманка або кашель, і якщо органи влади у сфері охорони здоров’я або інші відповідні офіційні служби не видали наказів чи роз’яснень щодо закриття школи вашої дитини, дитині краще продовжувати ходити до школи.

Замість того, щоб не пускати дітей до школи, привчайте їх до миття рук та кашлевого етикету в школі та інших громадських місцях. Наприклад: часто мити руки (див. нижче), прикривати рот і ніс під час кашлю чи чханні згином ліктя або серветкою, а потім викидати серветку в смітник, що закривається кришкою, а також не торкатися очей, рота чи носа, якщо діти не мили руки.

Як найкращим чином мити руки?

Крок 1: Намочіть руки проточною водою

Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки

Крок 3: Протріть всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями – принаймні 20 секунд.

Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою

Крок 5: Висушіть руки чистою тканиною або рушником одноразового використання.

Мийте руки часто, особливо перед їжею; після прочищення носа, кашлю або чхання; та після туалету.

Якщо мило та вода недоступні, використовуйте дезінфікуючий засіб, що містить щонайменше 60% спирту. Якщо руки помітно забруднені, обов’язково мийте їх з милом.

Як захистити сім’ю під час поїздок

Плануючи поїздку за кордон, ознайомитися з пам’яткою для виїжджаючих за кордон для своєї країни призначення щодо будь-яких обмежень на в’їзд, карантинних вимог при в’їзді або інших актуальних рекомендацій для тих, хто подорожує.

Щоб не потрапити в карантин і не отримати відмову в повторному в’їзді у вашу рідну країну, також рекомендується ознайомитися з інформацією про COVID-19 на веб-сайтіМіжнародної асоціації повітряного транспорту, яка включає в себе перелік країн і обмежувальних заходів, і постійно оновлює інформацію.

Під час поїздки всі мають часто мити руки або використовувати спиртовмісні антисептичні засоби із вмістом спирту не менше 60%, прикривати рот і ніс згином ліктя або паперовою серветкою при кашлі або чханні і негайно викидати використану серветку, уникати тісного контакту з будь-ким, хто кашляє або чхає. Крім того, батькам рекомендується завжди мати при собі антисептичний засіб для рук, упаковку одноразових паперових хустинок і дезінфікуючі серветки.

Додаткові рекомендації включають в себе наступне: одноразово очистіть своє сидіння, підлокітники, сенсорний екран і т.д. за допомогою дезінфекційної серветки в літаку або іншому транспорті. Скористайтеся також дезінфікуючими серветками для очищення основних поверхонь, дверних ручок, пультів дистанційного керування і т.д. в готелі або іншому приміщенні, в якому проживаєте ви з дітьми. Не забудьте помити після цього руки.

Будьте здорові!

Як почати загартування дитини?

Загартування як засіб підвищення захисних сил організму виникло ще за глибокої давнини. Практично у всіх країнах світу воно використовувалося як профілактичний засіб проти простуди та інших захворювань.

Загартування не лікує, а попереджає хвороби, підвищує опірність дитячого організму до різних подразників навколишнього середовища (протягам, перепадам температури і т. д.) і таких респіраторних захворювань, як грип, катар верхніх дихальних шляхів, ангіна, пневмонія. Малюк росте спокійнішим, емоційно урівноваженим, доброзичливим, добре спить і їсть, активно грає.

Починаючи загартування дитини, враховуйте деякі анатомо-фізіологічні особливості його організму. Терморегуляція у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку ще недостатньо розвинена у зв’язку з тим, що у них при малій масі тіла поверхня шкіри на 1 кг ваги в 2,4 рази більше, ніж у дорослого, а значить, і кількість поверхнево розташованих кровоносних судин теж збільшена, що і сприяє вищій тепловіддачі. Це загрожує в одних випадках швидким переохолодженням, в інших — перегрівом тіла.

Загартовувати дітей можна починати з самого народження незалежно від погодних умов день за днем протягом року, а потім продовжувати цей процес в ясельному, дошкільному і шкільному віці. Причому позитивного ефекту можна досягти тільки при суворому дотриманні наступних принципів: систематичність, поступовість і послідовність в проведенні процедур; індивідуальний підхід з урахуванням віку, фізичного розвитку, стану здоров’я і умов життя дитини; позитивне ставлення малюка до процедур, а також комплексне їх виконання.

Загартування свіжим повітрям і водою показане всім дітям. Думка, що його не можна проводити дітям ослабленим, із зниженим апетитом і неспокійним сном, помилкова.

Опромінювання прямими сонячними променями не рекомендується дітям, страждаючим анемією, з підвищеною нервовою збудливістю, в гострий період перебігу захворювання, страждаючим фотозалежною формою дерматиту, а при малярії, туберкульозі, захворюваннях щитовидної залози, серцево-судинної системи, розладах шлунково-кишкового тракту сонячні ванни взагалі протипоказані. У цих випадках допустимо опромінювання розсіяними сонячними променями. Страждаючі алергією діти охолоджуються значно швидше, ніж інші.

Гартувальні процедури не можна починати під час хвороби або відразу ж після одужання, коли організм дитини просто не в змозі осилити це навантаження. У зніжених, різко ослаблених дітей з блідою шкірою дуже швидко наступає переохолодження, тому для них знижувати температуру під час водних процедур треба обережно, а тіло після їх закінчення розтирати енергійніше. Краще почекати із загартовуванням в той період, коли малюк тільки недавно став відвідувати дитячу установу, оскільки його організм стає чутливішим до різкої зміни обстановки. Тривалі перерви знижують придбану стійкість до температурних дій. Якщо вашої старанності вистачило лише на 2-—3 місяці, а потім ви все закинули, знайте, що вироблена дитячим організмом реакція зникне дуже швидко — буквально протягом 5—7 днів.

Починати загартування необхідно з систематичного і ретельного провітрювання кімнати. У прохолодну погоду відкрийте кватирку або вікно і провітрюйте кімнату, поки повітря не охолодиться спочатку на 2° С, поступово знижуючи з часом його температуру на 5° С.

Незалежно від погодних умов дитячу кімнату потрібно провітрювати у обов’язковому порядку перед сном протягом 10—15 хвилин, а ще краще — привчати малюка спати при відкритій кватирці. Єдина обережність —- уникайте протягів.

Щоденні прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду повинні стати невід’ємною частиною режиму дня для кожної незалежно від віку. Вони сприяють підвищенню тонусу нервової і ендокринної систем організму, що росте, покращують процеси травлення, удосконалюють діяльність серцево- судинної і дихальної систем; у крові підвищується кількість еритроцитів і гемоглобіну.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*…+25*С, для більш старших — +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана

Дитину, що народилася влітку, можна виносити «гуляти» з перших днів життя, якщо температура повітря не нижча +15° С. Якщо ж малюк з’явився на світ в холодну пору року, вперше його слід винести на вулицю на 3—4-м}’ тижні життя при температурі повітря не нижче мінус 5е С. До прогулянки таку дитину поступово привчають до холоду. Для цього її необхідно одягнути так, як перед виходом на вулицю або укласти в ліжечко у відкритої кватирки в перші дні не довше ніж на 10 хвилин, з часом збільшуючи тривалість процедури до 30—45 хвилин. Зимові прогулянки треба починати в ясні і тихі дні, а надалі — гуляти в будь-яку погоду.

Дуже корисний денний сон на відкритому повітрі: на балконі (лоджії) або в саду, добре провітреній кімнаті і при відкритій кватирці незалежно від пори року. У холодний час малюк повинен бути одягнений в байкову піжаму або сорочку, а влітку — в легку білизну з короткими рукавами.

Сильним гартуючим засобом для дітей є повітряні ванни, які можна проводити круглий рік. Вони готують організм до подальших процедур, наприклад, до гартування водою.

Ванни часткові І загальні. Застосовувати їх можна дітям з двомісячного віку. Перші повітряні ванни немовля починає приймати вже в той момент, коли мати міняє йому пелюшки. В цьому випадку малюка можна залишити голим на 1—2 хвилини, але, граючи з ним, спонукати його до активних рухів. Треба дивитися, щоб в цей час тільце дитини залишалося рожевим і теплим. Оптимальною температурою при такій повітряній ванні е +22° С.

Через деякий час тривалість ванни для нього може бути збільшена з 1 —2 (2—3 рази на день) до 10—15 хвилин (4 рази на день). Повітряні ванни для дітей старше за рік призначають при температурі повітря не нижче +20° С, з поступовим її зниженням до +18* С. Перші повітряні ванни проводять 3—5 хвилин, збільшуючи їх тривалість до 45—60 хвилин.

Не можна приймати повітряні ванни до ознобу. При перших же ознаках переохолодження (поява «гусячої шкіри», тремтіння губ або млявості повітряну ванну треба припинити і швидко зігріти дитину.

Водні процедури у будь-якому вигляді дають найбільш ефективну загальнозміцнюючу дію на дитячий організм.

Гартування цього типу краще починати влітку, коли тепла погода оберігає слабкий організм від дуже швидкого переохолодження. Обтирання можна починати з п’ятимісячного віку. Це дуже ніжна і найбільш проста водна процедура. Малюків меншого віку потрібно заздалегідь підготувати до вологого обтирання. Відразу ж після закінчення обтирання якої-небудь частини тіла розітріть її сухим рушником до легкого почервоніння і лише потім можете приступити до обтирання наступної ділянки. Вся процедура не повинна тривати більше 5 хвилин. Починають обтирання водою, підігрітою +35°…+36°С, через кожні 5—7 днів її знижують на 1 °С і доводять для малюків першого року життя до +28°.. .+30°С.

До обливань однорічної дитини приступають після попередньої його підготовки обтиранням, яку проводять протягом 2—3 тижнів. Початкова тривалість цієї процедури — від ЗО секунд до 1,5 хвилини, при цьому голову малюка змочувати не рекомендується, оскільки навіть при найретельнішому її витиранні волосся якийсь час залишається мокрим, що може стати

причиною сильного переохолодження тіла. Після закінчення обливання дитину необхідно відразу ж витерти рушником і розтерти тіло до легкого почервоніння.

Душ дитина може приймати не раніше ніж з 1,5 року і в тій же послідовності, що і під час обливання.

Дітям також корисні ранкове вмивання та полоскання горла. При умиванні температура води змінюється залежно від віку дітей і ступені їх загартованості: для однорічних — +20*…+25*С, для більш старших — +16*. ..+ 18* С. Дошкілят бажано привчати умиватися водою кімнатної температури, а школярів — холодною водою з-під крана.

Правила зберігання та використання побутової хімії вдома

За допомогою засобів побутової хімії підтримують чистоту одягу дитини, предметів побуту, приміщень, санвузлів тощо. Засоби побутової хімії мають бути безпечними для здоров’я дитини під час використання за призначенням. Також вони повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам і бути без­печними для довкілля.

У маркуванні товарів побутової хімії, крім основних відомостей, обов’язково мають бути зазначені:

• перелік інгредієнтів із зазначенням їх вмісту у відсотках; а заходи захисту користувача від несприятливого впливу;

• запобіжні заходи і правила зберігання та застосування;

• попереджувальні написи залежно від виду продукції, наприклад: «Берег­
ти від дітей!».

Для того щоб засоби побутової хімії не потрапили до рук дітей і не завдали шкоди їхньому здоров’ю, дотримуйтесь правил безпеки.

Відведіть для зберігання засобів побутової хімії окреме, недоступне для дітей місце. Не залишайте побутову хімію у доступних місцях.

Не зберігайте побутову хімію у відкритому вигляді. Хімічні речовини, що випаро­вуються, можуть довго залишатися в повітрі та потрапляти в організм людини під час дихання.

Не використовуйте та не зберігайте побутову хімію близько до харчових продук­тів. Навіть мікроскопічна кількість побутової хімії, потрапивши на харчові продук­ти, а з ними і в організм людини, може спричинити отруєння.

Уникайте відкритого вогню, електромагнітного випромінювання і прямих со­нячних променів поблизу місця зберігання засобів побутової хімії. Наприклад, під впливом високої температури всередині флакона може відбутися хімічна реак­ція, наслідки якої можуть бути небезпечними для здоров’я.

Не використовуйте засоби побутової хімії після завершення терміну їх придатнос­ті. Засіб може не лише втратити ефективність, а й у деяких випадках — завдати шкоди здоров’ю.

Суворо дотримуйтесь інструкції щодо дозування, рекомендованої концентрації і частоти використання засобів побутової хімії.

Застосовуйте засоби побутової хімії суворо за призначенням.

Ретельно видаляйте залишки засобу для чищення з оброблюваної поверхні. Бага­то порошків, гелів, аерозолів потребують багаторазового споліскування. Деякі еле­менти, що входять до складу засобів побутової хімії, здатні закріплюватися на по­верхні, а часто й накопичуватися на ній.

Секрети хорошого апетиту дитини

Багато батьків не знають, що робити, коли їхня дитина вередує та зовсім не бажає їсти. А хто з них замислювався над тим, чим, як і коли вони годують дитину? У хорошого апетиту дитини є багато чинників. їх варто знати та враховувати.

Раціональне харчування дітей у дошкільному навчальному закла­ді грунтується на оптимальному режимі харчування та збалан­сованості раціону. Воно є основною умовою підвищення опірності організму дитини до захворювань, для нормального росту та розви­тку дітей. Проте часто в нашому дошкільному навчальному закладі ми стикаємося з такою проблемою, як відсутність апетиту у дітей. А тому давайте розглянемо секрети формування хорошого апетиту у дітей.

Помірність у харчуванні

Власне, ставлення до їжі визначається не лише культурою харчування, але й досвідом людства. «Товста дитина — здоро­ва дитина» — таке твердження закладене у свідомості бабусь, а іноді й деяких мам. Бо ж вони думають, що нагодувати дити­ну — головне материнське призначення. А якщо мама не наго­дує, то обов’язково це зробить бабуся. Проте дитина не потребує великої кількості їжі. Намагаючись «запхати» в дитину порцію страви, розраховану на дорослу людину, батьки негативно впли­вають не лише на фізичний стан, а й на її психіку. Із часом для та­ких дітей переїдання стає звичкою, що призводить до надмірної ваги.

Досить часто причинами переїдання стає примушування дити­ни з’їсти все та показати пусту тарілку або соромлення її за викидан­ня залишків їжі. Так дитина, поступаючись вимогам батьків, звикає переїдати. Хоча будь-яка дитина здатна зрозуміти та відчути, скіль­ки їй потрібно з’їсти.

Об’єм страв має відповідати віку дитини та функціональним можливостям її травної системи. Надмірний об’єм страв може спри­чинити навіть функціональні порушення шлунково-кишкового тракту.

Різноманітність раціону

Страви, приготовані в дошкільному навчальному закладі, від­різняються від домашніх. Небагато сучасних мам готують рибні кот­лети або варять какао. Іноді, потураючи смакам та примхам дитини, вони готують одні й ті самі страви. До того ж батьки часто купують навіть маленьким дітям чіпси, сухарики, піцу, газовані солодкі на­пої. Про шкідливість цих продуктів харчування знають усі. Вони не містять корисних для організму дитини речовин, тож і не задо­вольняють його фізіологічні потреби. Утім, найбільше вражає те, що батьки годують дитину такими продуктами зранку, до відвіду­вання дитячого садка. Природно, що після такого перекусу про хоро­ший апетит не може бути й мови.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вживання натщесерце продуктів харчування зі штучними барвниками, консервантами, ароматизаторами, під-солоджувачами та газом викликає у дітей подразнення слизової оболонки шлунка та сприяє розвитку гастритів, виразкової хво­роби, закрепів.

На думку вчених, від народження діти півсвідомо надають перевагу солодкому, сприймають солоне та автоматично відки­дають гірке та кисле. Цьому є просте пояснення: солодка та со­лона їжа містить цінні та легкозасвоювані речовини. їх організм розпізнає як смачні. Гіркий та кислий смак мають більшість не­свіжих та отруйних продуктів, тому організм визначає їх як не­смачні. Продукти ж, що мають такі смаки, дитям хочеться виплю­нути.

Урізноманітнити дитяче харчування взимку можна заготовлени­ми на зиму чорною смородиною та порічками, квашеною капус­тою, солоними огірками та помідорами. Навесні можна додати до раціону зелень: салат, шпинат, щавель, зелену цибулю, молоду кропиву, кріп та петрушку, а влітку — ягоди.

Тож, щоб у дитини завжди був хороший апетит, важливо уріз­номанітнювати меню вдома, особливо у вихідні дні. Додайте до дитячого меню страви, які подають у дошкільному навчальному за­кладі. Це сприятиме наступності в харчуванні дітей, а також дитина ліпше сприйматиме одні й ті самі страви, які готують вдома та в ди­тячому садку.

Режим харчування вдома

Достатньо часто в сучасних сім’ях відсутній режим харчуван­ня, особливо у вихідні дні. Дітей годують з неоднаковими проміж­ками між прийомами їжі або пізно ввечері перед сном. Це шкодить роботі шлунково-кишкового тракту дитини.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Вживання їжі в певний час виробляє умов­ний рефлекс, забезпечує ритмічність процесів секреції у шлунку й оптимальне виділення травних соків.

За безладної організації харчування організм дитини привчаєть­ся протягом усього дня перекушувати між основними прийомами їжі, іноді навіть замість них. Окрім того, відсутність режиму харчування вдома робить марними зусилля працівників дошкільного навчально­го закладу щодо формування у дітей потреби харчуватися в певний час.

Індивідуальні особливості організму дитини

На апетит впливають також такі індивідуальні особливості організму дитини:

— інтенсивність росту дитини та рівень енерговитрат;

— емоційний стан;

— особливості психіки.

Інтенсивність росту організму дитини залежить від гене­тичних особливостей. У той час, коли дитина росте інтенсивніше, вона більше та охочіше їсть. Коли інтенсивність росту зменшується, може знизитися й апетит. Щодо рівня енерговитрат слід пам’ятати: що більше дитина витрачає енергії, то ліпше їстиме. Якщо дитина малорухлива та спокійна, то їсть вона менше, ніж жвава. Існують і се­зонні закономірності апетиту, але вони теж індивідуальні. Напри­клад, у деяких дітей апетит узимку ліпший, бо вони менш активні, деякі навпаки краще їдять улітку, тому що активніші.

Загальновідомо, що надмірні пе­реживання можуть зіпсувати апетит. Дитина в цьому сенсі чутливіша за до­рослого, адже навіть найменші біль, об­раза, засмучення позначаються на ди­тячій психіці та порушують апетит. Не варто забувати, що спричинити втрату апетиту можуть і досить сильні приємні емоції. Якщо дитина надто збуджена, набігалася, вона може відмовитися їсти. У такому разі не варто пропонувати дитині перекусів, оскільки через якийсь час апетит обов’язково з’явиться.

Вагомим є також вплив особливостей дитячої психіки на апе­тит. Через особливості психіки деякі діти їдять дуже довго, де­які поводять себе за столом з острахом. Така поведінка зазвичай сприймається дорослими як примхливість, перебірливість в їжі та викликає роздратування. Як наслідок, наполегливо, ложка за ложкою, страва прямує до рота дитини. А в чутливих дітей не­гативні емоції, пов’язані з насильним годуванням, можуть спри­чинити психологічну травму. Насильне годування може надовго залишитися в півсвідомості дитини та в подальшому стати при­чиною поганого апетиту. Саме тому фахівці підкреслюють, що їжу треба пропонувати, а не нав’язувати. До того ж не варто висува­ти ультиматум дитині: «Не з’їси усе — не підеш гратися, не будеш дивитися телевізор».

Стан здоров’я дитини

Іноді діти відмовляються від їжі, якщо погано себе почувають або потребують уваги. Цим вони намагаються привернути до себе увагу батьків або педагогів дошкільного навчального закладу. Зниження апетиту можуть спричинити також гострі та хронічні захворюван­ня: ревматизм, тонзиліт, стоматит, порушення роботи нирок, гельмін­този, розлади роботи кишківника тощо. Це природна захисна реакція організму, тому не потрібно вмовляти дитину їсти або намагатися по­ліпшити апетит. У такому разі слід звернутися до лікаря, який поста­вить діагноз або визначить причину порушення апетиту. Коли дитина хворіє, апетиту в неї немає, проте після одужання він обов’язково по­ліпшиться. Працівники дошкільного навчального закладу та батьки мають пам’ятати, що хороший апетит у дитини залежить від багатьох чинників. Усі їх варто щодня враховувати та бути уважними до дитини. Тоді діти будуть їсти із задоволенням і вживання їжі не перетворюватиметься на проблему. Окрім того, слід формувати в дитини культуру харчування³ як невід’ємну складову здорового способу життя.

Профілактика грипу та ГРВІ

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини — вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

• 1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
• 2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
• 3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
• 4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
• 5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;
• 6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

 Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.

Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювоту, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чихання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний.Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

Поради педіатра

У холодну пору року збільшується ризик сезонної захворюваності дітей респіраторними гострими вірусними інфекціями. У цей час необхідно уникнути контактів з хворими, виконувати правила особистої гігієни. Дітям не слід відвідувати місця великого скупчення людей. 
У дієті потрібно збільшити кількість страв зі свіжих сирих овочів і фруктів, тому що в них містяться вітаміни, що зміцнює захисні сили організму. Можна додатково вітамінізувати організм, приймаючи 1-3 драже полівітамінів, з яких особливо важливий для профілактики ГРВІ вітамін С (аскорбінова кислота).
У період масової захворюваності на грип необхідний гігієнічний туалет носоглотки. Найкраще промивати два рази на день передні відділи носу з милом, при цьому механічно видаляються чужорідні структури, що потрапили в порожнину носу з повітрям. Слід полоскати горло розчином калію перманганату 1:5000 (слабо-рожевого кольору) або складним розчином, що складається з 1 столової ложки соди, 1 столової ложки солі та 60 крапель 05% йоду на 1 літр води.
Для полоскання можна застосовувати настій ромашки (1 столова ложка на 1 склянку води) шавлії, звіробою, евкаліпту.
Дуже ефективний масаж стоп. Стопи нервово-рецепторними зв’язками з’єднані з усіма внутрішніми органами, тому їх масаж або гарячі ніжні ванни сприятливо позначаються на стані здоров’я. Ванни для ніг дітям краще робити в теплій воді (41-42 С). Після ванни для ніг стопи розтирають і надягають на ноги вовняні шкарпетки.

Велику увагу потрібно приділяти стану носоглотки. У дітей часто виявляється подразнення аденоїдної тканини, хронічний тонзиліт, запальний процес у придаткових пазухах носу. Тут існує тісний взаємозв’язок, так як нормально функціонуюче лімфоїдне кільце відіграє важливу роль у захисті дихальних шляхів від попадання інфекцій. Необхідне ретельне лікування хронічних тонзилітів, головним чином консервативне. Тільки в крайніх випадках, коли комплексне лікування не дає позитивного ефекту, вдаються до операції. Поспішати з видаленням аденоїдів, особливо в дошкільному віці, не варто, тому що з віком відбувається перебудова імунної системи, у якій певне місце відведене і лімфоїдній тканині носоглоточного кільця. Аденоїдні вегетації мають тенденцію до зворотного розвитку в 7-8 річному віці, але якщо вони дуже великі, дитина часто хворіє, погано дихає носом, під час сну не закриває рот, у неї формується «аденоїдний» тип обличчя, можуть бути нічні нетримання сечі та інші симптоми хвороби, роблять оперативне втручання.

Виконання медичних порад з профілактики, загартовування підвищення захисних сил організму дитини є гарантією її здоров’я.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

 1.  Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

 2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).

 3.  Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

  4.  Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

  5.  Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
 6.  При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

 7.  Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

 8.  Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

 9.  Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

 10.  Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

 11.  Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

 12.  Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та        фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

 13.  При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

 14.  При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги  медиків.

Щодо дій у разі виявлення перших симптомів кору

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
щодо дій у разі виявлення перших симптомів кору

1. Терміново звернутися за медичною допомогою, викликавши лікаря, та обов’язково дочекатися його прибуття. Не слід самостійно вести хворого у лікарню, оскільки він є джерелом інфекції.

2. До приходу лікаря слід ізолювати хворого в окремій кімнаті, яка має бути чистою, добре провітрюватися.

3. Обов’язково повідомити лікарю про всі можливі контакти хворого на кір за останні 10-20 днів.

4. Хворому на кір рекомендовано організувати постільний режим, забезпечити питтям.

5. Навчити хворого при нападах кашлю, нежитю прикривати ніс і рот носовою хустинкою чи серветкою, часто мити руки милом.

6. Слід забезпечити хворого індивідуальними речами побуту (окремий посуд, засоби гігієни та інше].

7. У жодному разі не проводити самолікування хворого на кір.

8. Особам, що контактують з хворим на кір, слід використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, наприклад, маску чи марлеву пов’язку, які варто змінювати через дві і чотири години відповідно.

9. Чітко дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування хворого на кір та проведення заходів специфічної та неспецифічної профілактики щодо контактних осіб.

Профілактика гострих кишкових інфекцій у літній період

Кишкова інфекція – це велика група захворювань, для яких є характерним ураження шлунково-кишкового тракту. Причиною інфекції можуть стати віруси, бактерії, а також продукти їх життєдіяльності (токсини). За статистикою, кишкові інфекції можна віднести до сезонних захворювань, пік яких припадає на весняно-літній період.

Причин такої сезонності декілька:

• влітку ми частіше п’ємо некип’ячену воду;

• влітку ми частіше споживаємо свіжі овочі та фрукти, які не завжди ретельно вимиті і знезаражені;

• влітку харчові продукти (особливо м’ясо, молоко, риба) псуються швидше, хоча ознаки псування можуть бути практично непомітні;

• влітку з’являється велика кількість комах – переносників інфекції (доведено, наприклад, що на тілі однієї мухи переміщається до 10 мільйонів бактерій!).

Як же відбувається зараження?

З водою, їжею, з брудними руками в рот потрапляють віруси і бактерії. Потім ці мікроби транспортуються в шлунок і кишечник, де починають активно розмножуватися і продукують різні токсини.

Симптоми захворювання починаються з загальної млявості, слабкості, поганого апетиту, можливо відчуття тяжкості в шлунку, головні болі. Трохи пізніше настає блювання, діарея, болі в животі, можливо, висока температура, озноб. У середньому, з моменту потрапляння мікробів в організм неприємні симптоми проявляються протягом від 6–48 годин до 7 днів.

Для запобігання захворювання необхідно знати і дотримуватися елементарних правил:

• дотримуватися правил особистої гігієни (мити руки після відвідування громадських місць, автотранспорту, перед їжею).

• не купувати продукти в місцях, не призначених для торгівлі (на автотрасах, у дворах житлових кварталів тощо) та у осіб, які торгують не сертифікованою продукцією;

• звертати увагу при купівлі швидкопсувної продукції на терміни її реалізації;

• не купувати баштанні культури (кавуни, дині) в розрізаному вигляді, так як мікроби з поверхні легко переносяться і розмножуються в соковитої м’якоті;

• не купувати підгнилі ягоди і фрукти в цілях економії, так як життєздатні бактерії знаходяться не тільки на поверхні, але і всередині продукту;

• ретельно промивати овочі та фрукти під струменем проточної питної води перед вживанням в їжу;

• суворо дотримуватися роздільної переробки сирих і варених продуктів у домашніх умовах (використовуйте окремі обробні дошки і ножі);

• продукти для дітей молодшого віку купувати свіжі і готувати їжу тільки на один прийом;

• не вживати сиру воду;

• використовувати для пиття тільки кип’ячену воду.

Якщо, незважаючи на всі запобіжні заходи, все ж з’являються перші ознаки гострих кишкових інфекцій, то необхідно відразу звернутися за медичною допомогою.